- поіржавілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до поіржавіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заіржавілий — заржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
проіржавілий — проржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до проіржавіти, проржавіти … Український тлумачний словник
переіржавілий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переіржавіти … Український тлумачний словник
заіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
переіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
поіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
проіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заіржавілість — заржаві/лість лості, ж. Властивість і стан за знач. заіржавілий, заржавілий … Український тлумачний словник
заржавілий — див. заіржавілий … Український тлумачний словник
поржавілий — див. поіржавілий … Український тлумачний словник